шо нового

Епічна анімація
17:08/23.05.2013

Поки в Канні презентували проект українського повнометражного мультфільму «Микита Кожум'яка і вогняна квітка», в Україні показали епічний американський анімаційний фільм «Епік», і він цілком може бути демонстрацією анімаційної тенденції Голлівуду.

У кожної голлівудської кіностудії, яка випускає анімаційну стрічку, є одна надзадача: привабити дорослу аудиторію жанром, в більшій мірі призначеним для аудиторії дітей. Бо всім відомо, як вчив батько сучасної анімації, Волт Дісней, в кінотеатр дітей приводять дорослі, і якщо вдасться переконати їх у можливій цікавості фільму саме для них, то зиск виробників збільшиться вдвічі. Мультфільм «Епік» лише частково є дитячою продукцією, причому досить тонко нюансовану.

Звісно, творити хіти режисерові Крісу Веджу не звикати: його «Роботи» при заявленому бюджеті в 75 мільйонів зібрали у світовому прокаті (за даними сайту http://boxofficemojo.com) 260 мільйонів, а «Льодовиковий період» з бюджетом меншим, в 59 мільйонів доларів, зібрали аж 383 мільйони. З урахуванням того, що до виробника в кращому випадку приходить лише 30% зборів, і що фільми інші свої мільйони збирають на продажі носів та прав, — Вейдж подарував студії Twentieth Century Fox золоті яйця. Але з «Еіком» ситуація від початку була складніше: творці вирішили анімувати епічний жанр, з центральною дією у вигляді війни (нехай вона і відбувається у світі флори). При цьому їм потрібно було залишитися у світі дитячого уявлення і сприйняття. Хоча б частково. Одним із способів був трохи зменшити рух, підказкою чого міг бути відносний провал занадто активних дрімворксівських «Вартових легенд». Коли герої говорять — чи це земна дівчинка, що під впливом чар зменшилась до розміру комахи, чи воїн, що командує антропоморфним комашиним військом, — вони не так швидко повертають голову, не так швидко рухають руками. І очевидно чому — щоб дитяче око встигло за пересуваннями чи розмовами героїв. Та це деталі (втім, дуже важливі). Загалом же всім керує жанр екшену. Фактично дія зупиняється на якісь секунди, для перепочинку, і знов кидається в галоп.

Навіть для голлівудського анімаційного кіно, характерного своєю так би мовити енергійністю («Сімейка Крудсів», «Втеча з планети Земля», «Як приборкати дракона» і таке інше), «Епік» виглядає винятковим — моторним. Тому й здається таким не довготривалим: йде він 102 хвилини, але пролітає ледве чи не як короткометражний.
Бюджет виробники не заявляють, і це може бути ознакою певного страху, мовляв, якщо фільм провалиться в прокаті, ніхто не довідається наскільки фінансові втрати є страхітливими. Одначе, на екрані, як то кажуть, видні всі мільйони, вкладені у промальовку шаленої кількості героїв та їх шаленої кількості рухів. Все рухається, все має об’єм і реальні деталі свого вигляду — яка лишень амуніція у комашиних воїн-лучників, здається, і сам Пітер Джексон зі своїм «Володарем перснів» позаздрив би. А боям, гадаю, взагалі не має порівняння, хіба що «Зоряні війни» можуть тихо примоститися поруч.

Якщо вже продовжувати в тому ж дусі, треба сказати і про компілятивність: «Епік» безсумнівно виглядає величезним набором вже давно створених та успішно існуючих форм, ідей, штампів та гегів. Вже на рівні драматургії сценарію все розвивається до болі програмно — героїня приїжджає до батька, коли між ними є певні проблеми в спілкуванні, і зрозуміло, щоб проблеми вирішилися — обидва мають пройти випробування; героїня зменшується, і для того, аби повернутися до своєї подоби, їй потрібно пройти випробування; випробування так само вдосталь існують і в інших героїв. Герої пафосно жертвують собою, а головний герой, звісно є красунчиком і не надто правильним, та у фіналі змінюється та прощається. Самі герої — це образи класичні, і ні на сантиметр вони не відхиляються від класичних параметрів: позитивний герой — позитивний, негативний — жах який негативний. І це ж стосується другорядних героїв, стандартно дуже симпатичних, смішних та гумористичних, хоч вже ліпи з них іграшки.

Ні, нічого поганого про слимачків, що мандрують з героїнею з пункту А в пункт В, сказати не можливо, навпаки — вони є буфером для емоцій, гальмами для дії та постійно новим приводом посміятися і дітям й їх батькам. До речі, фільм так само, як дія для двох аудиторій, поділений і образами для різних глядачів: тобто для дівчаток чітко відведені образи принцеси та принца, для хлопців — воїни та війни. І після показу «Епіку» в столичному кінотеатрі «Сінема Сіті» діти це підтвердили, з додатком, що дівчаток лякали монстри, а хлопцям не сподобався останній поцілунок героїв. Та цього вже навряд чи могли уникнути творці, й без того, здається, заглядаючи в рота до всіх і кожного. Головне, що фільм пройшов «на ура». Принаймні у дитячої аудиторії.

Текст: Ярослав Підгора-Гвяздовський

рейтинг:
3
(1)
Количество просмотров: 31396 перепост!

комментариев: 0

Введите код с картинки
Image CAPTCHA

реклама



наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode


Чехол для iPhone X | ЖК - новый жилищный комплекс в по материалам http://www.zz-yalta.ru.