шо нового

ШОИЗДАТ.№7-8(33-34) 2008

НЕСКОНЧАЕМЫЙ ДАР

От Марка. Не Евангелие, но письмо. Давнее, полученное то ли в самом начале, то ли в середине восьмидесятых. Вдруг вспомнилось: было такое. В нём — слова о моих стихах, очень серьёзные и хорошие, как и вообще всё, исходившее от него:
— Стихи твои, я уверен в том, прорвутся к нам сквозь все препоны и преграды. Стихи — будут!
И — пронизанное абсолютной убеждённостью восклицание:
— Книги — будут!
Марк Бирбраер. Старинный мой друг. По созвездию — Лев. Киевлянин. Никуда не уехал. Живёт на ничтожную пенсию. Время открывает ему иногда то, что скрыто от прочих. Порою говорит он о том, что грядёт, всё, как есть, наперёд прозревая.
Марк — немного волшебник. А может, и настоящий волшебник. Волшебник Маркус.

Читать дальше...

Гiвнюк (уривок)

Вони не знали, що робити зі своєю старістю, так само як раніше не знали, що робити зі своїм життям. Були вже старші, ніж напророчили собі в дитинстві, і не мали поняття, чим зайняти оті понаднормові години. Усе вже скінчилося, завіса впала, стук крісел давно затих, а вони залишилися на порожній сцені, уже зігравши ролі, залишилися без тексту, без режисера і без глядачів. Вони вже не розрізняли днів, про свята довідувалися з телевізорів і радіоприймачів, купували тоді дорожчі ніж зазвичай копченості, пляшку вина й сідали мовчки до столу, перехрестившись машинально перед тим як взятися до їжі, витримували одне одного за столом тих кілька десятків хвилин, а потім ховалися по кутках, кожне перед своїм екранчиком, поверталися до своїх печер, вдивляючись у тіні на стінах. Ритуали перейшли у звички.

Читать дальше...
18:14/01.07.2008 автор: Войцех Кучок

реклама



наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode