шо нового

ШОИЗДАТ.№9-10(83-84) 2012

Мой первый миллион

Борис Бергер (Германия)

У Надыра Хачилаева во дворе была клетка с тигрицей,
и кормили её живыми курами.
Говорили, что она так зубы точит.
Надыр Хачилаев в какой-то момент был просто король Дагестана.
Человек он был удивительно сильный и необычный.
Рассказывать о нём нужно много и отдельно.
А в 1992 году он купил у меня с выставки в ЦДХ три картины.
Это была крутая история.

Читать дальше...

Сестра (уривок)

«ШО» пропонує вашій увазі уривок із нового твору Артема Чеха. Сам автор говорить про цей текст таке: «Це уривок із нової повісті, над якою я працюю. Повість про молоду людину, хвору на розсіяний склероз, про українське село без поетики, про 90-ті, 2000-ні та сучасність індустріальних кварталів в український глибинці. Ця повість про трансформерів та черепашок-ніндзя».
Його завжди дивувало, що батько носить годинник на правій руці. Здавалося б, набагато зручніше носити його на лівій, як це роблять інші. «Інших» небагато: хрещена, дядя Валентин, баба Лєна, Свєтка… Можливо, батько шульга?

Читать дальше...
20:41/16.09.2012 автор: Артем Чех (м. Київ)

Амирам Григоров (Москва)

* * * 
Рыбки дремлют в стекле, пахнет мебель орехом калёным
Бабка съела эклер, запивая вчерашним бульоном
Это просто болезнь, вот расплакалась, что не осталось
Ничего на столе – мозговые явления, старость.
А над миром – река, тонут Ясли в задымленной выси
И в сухих облаках самолёты идут на Тбилиси
Медицинских карет виден бег, огибающий землю,
На Метехской горе огонёк неприкаянный дремлет
Отцветают дворы, чахнут сосны и сохнут перины
И поют комары на своём языке упырином
Бьют куранты поклон и трезвонят послушники в храме
И за синим стеклом спит грузинская рыбка гурами

Читать дальше...
20:45/16.09.2012 автор: Амирам Григоров (г.Москва)

Лисиця

Сергій Жадан (Харків)
+ + +                           

Ось знову я пишу про неї,
розповідаю про балкони
та її домашні розмови.

Ось я згадую, що вона  
ховала від мене,
що зберігала між сторінок
антологій усіх тих проклятих поетів,
котрі старанно псували
нам життя.

«Минулого літа, – говорила вона, –
сталось щось із моїм серцем.
Воно почало дрейфувати, мов корабель,
команда якого померла  
від лихоманки.
Рухалось углибині мого дихання,
підхоплене течією,
атаковане акулами.

Читать дальше...
20:49/16.09.2012 автор: Сергій Жадан (м.Харків)

реклама




наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode