шо нового

Міґель де Унамуно: «Кожен має право оживити мене із певною мірою вірогідності»
02:51/05.03.2013
А щоби цей монолог був подібний до діалогу,
я винаходжу собаку, до якого звертається персонаж.
Міґель де Унамуно. Туман

Роздумуючи над формою огляду першого видання романів Унамуно українською (Львів: Астролябія, 2011, 2012), я дійшов висновку, що найкраще тут пасувало би інтерв’ю з класиком іспанської літератури. Але на цьому шляху кожного дослідника чекає серйозна та очікувана перешкода. Смерть автора...

бесіду вів: редакційний медіум Олег Шинкаренко.
ілюстрація: Анна Іваненко

ШО Доне Міґелю, я зібрався писати огляд декількох ваших романів, тож маю до вас декілька запитань. Чи ви не заперечуєте проти того, аби відповісти мені на них?
— Я, може, би й заперечував, якби мав таку можливість, бо, коли ви вже так ретельно вивчали мою біографію, то, мабуть, знаєте, що я помер наприкінці тридцятих років.

ШО Якщо бути точним, то — 31 грудня 1936 року. Але рідко зустрінеш людину, яка б достеменно пам’ятала дату власної смерті. Чи сам факт вашого «неіснування» не завадить вам розмовляти зі мною?
— Будь-яка розмова з небіжчиком — це спіритичний сеанс, в якому реально існують лише питання до «духу померлого» та відповіді, які надають самі учасники, а отже розмовляють вони самі із собою. Але, видається мені, ви збираєтеся спілкуватися не стільки із моєю персоною, скільки із моїми текстами. Тут хотілося би нагадати, що у 1905 році я опублікував «Життя Дон Кіхота і Санчо, за розповіддю Міґеля де Сервантеса Сааведри, яку пояснює і коментує Міґель де Унамуно». Але то був роман Сервантеса не в його первісному вигляді, а переосмислений, наново пережитий, переписаний. Дон Кіхоти та Санчо живуть у вічності — й вони не належать ані Сервантесові, ані мені, ані будь-кому, хто бачить їх у своїх снах: кожен оживляє їх у свій спосіб. І я, наприклад, переконаний у тому, що Дон Кіхот відкрив мені деякі зі своїх інтимних таємниць, що їх він не відкрив Сервантесові. Після своєї смерті Унамуно уподібнився до Дон Кіхота (тепер ми обидва — лише збірка різноманітних текстів), тому кожен має право оживити мене із певною мірою вірогідності. Посмертне інтерв’ю як жанр цілком відповідає стилістиці мого найвідомішого роману «Туман» (1914), де його головний герой Аугусто Перес сперечається зі мною ж з приводу того, хто з нас реальніший.

ШО Ви народилися у Басконії і з дитинства розмовляли баскською, а іспанську вивчили вже пізніше. Ваш палкий прихильник та, може, навіть друг Хосе Ортеґа-і-Ґасет писав у есеї «На смерть Унамуно», що у вашій «блискучій іспанській все ж відчувалося, що вона вами вивчена, а будь-яка вивчена мова… має відтінок мови мертвої. Звідси багато особливостей стилю Унамуно». Чи ви згодні з паном Ортеґою?
— Я добре памятаю дона Хосе. Він був одним з моїх найкращих студентів в університеті Саламанки. Але другом своїм називати Ортеґу я б не став. У 1909 му, коли мене вже було призначено ректором, цей юнак прийшов до мене та закликав очолити молодіжний рух для відродження нації. Він хотів, аби я своїм авторитетом підтримав його утопічну ідею. Знаєте, що я йому відповів? «Я вас прекрасно зрозумів дон Хосе. Значить, я буду батьком руху, а ви — його святим духом? Так ось, хай вам буде відомо, я — один у трьох особах: і Батько, і Син, і Святий Дух».

ШО Коли у 1936 му ви виступали в редакції «Ревіста дель Оксіденте», Ортеґа спеціально вийшов з вітальні зі словами «Ненавиджу монологи». Але облишмо його. Моє питання: чому ви не писали вашою рідною баскською?
— Колись у молодості я змагався за місце викладача баскської в Інституті Більбао із самим батьком баскського націоналізму Сабіно Аранєю, але нас переміг славетний Ресурекцьйон Марія де Азке. У двадцять я захистив докторську дисертацію «Критика питання походження та історії баскської мови». Але скільки, дозвольте мені спитати, носіїв баскської мови у вашому майбутньому, звідки ви мені пишете?

ШО Зараз 2012 рік, баскською розмовляють усього близько 700 тисяч людей, і всі вони мешкають здебільшого у самій Басконії.
— От бачите. Додам до цього, що я іспанець за своїм народженням, за освітою, за тілом, за духом, за мовою і навіть за професією та роботою; я іспанець за всіма можливими ознаками, й іспанізм — моя релігія, і небо, в яке я вірю — це небесна й вічна Іспанія, і мій Бог — це іспанський Бог, Бог Нашого Господа Дон Кіхота.

ШО Інша мова — це інше обличчя, але ви часто змінювали обличчя навіть усередині однієї мови. Навіщо у передмові до роману «Туман» ви дали слово вигаданому персонажу Вікторові Ґоті?
— Іноді, аби оприлюднити ризиковані думки та оцінки, які ви ніколи не мали наміру робити публічними, або ж не збиралися публікувати їх у тій відвертій і грубій формі, в якій висловлювали їх у приватній дружній розмові, потрібен хтось інший. Навіть цього разу я обрав вас, аби сказати щось таке, що я сам ніколи би не промовив.

ШО Віктор Ґоті навіть винайшов спеціальний термін для такого роду літератури. Старий-добрий роман він пропонує називати «рюманом». Чи це пропонуєте ви?
— Я пропоную також ваше інтерв’ю зі мною назвати «ентерв’ю».

ШО У «Туману» та ніволи «Абель Санчес» є одна спільна риса: їхні персонажі дещо картонні, постійно виникає враження лялькового театру, актори якого дуже подібні до типових масок комедії дель арте, вони діють у чітко передбачуваних і навіть обмежених амплуа, їхні емоції штучні. Лише на одній сторінці герой «Абеля Санчеса» спочатку ридає під час промови, а незабаром знов плаче, обіймаючися з «одвічним другом».
— Справа у тому, що всі ваші закиди стосуються роману, а я написав «рюман» та «ніволу» — і вони не підкоряються усталеним жанровим нормам. Персонажі мого рюману виступають на захист моїх творчих принципів і виправдовують їх. Тому насправді єдиний персонаж моїх творів — це я. Якщо персонажі були би надто живими, вони могли би забруднювати мої точні думки своїми вільними інтерпретаціями.

ШО Нівола «Абель Санчес» побудована за мотивами біблійної легенди про Каїна та Авеля (в творі їхні іспанізовані імена — Хоакін та Абель). Хоакін ненавидить Абеля, бо йому здається, ніби люди несправедливо передають його другу-супротивнику те, чого йому недодають. Ця формула заздрості «у нього набагато краще, ніж у мене» працює протягом всього життя головного героя. Але ж така позиція є далекою від життєвої правди і схожа швидше на символ. Що символізує пристрасть Хоакіна Монегро?
— В моїй бібліотеці в Саламанці є англійський переклад роману Достоєвського «Ідіот». Я там спеціально помітив одну цитату, коли Настасья Філіповна каже Парфьону Рогожину: «У тебе у всьому пристрасть, ти все до пристрасті доводиш». І роман «Абель Санчес» має підзаголовок «Історія однієї пристрасті». Я зображував пристрасть, а не реальних людей, які рідко здатні на такі сильні почуття.

ШО В романі «Тітка Тула» ми бачимо якесь гіпертрофоване материнство, схоже більше на хворобу: перша дружина Раміро Роса померла абсолютно виснажена після народження третьої дитини, друга його дружина, Мануела, померла після другої. Але, окрім материнства, в її житті нічого не існує, і це перетворює її на справжню рослину: «У його бідолашної жінки було щось від рослини, оповитої мовчазною лагідністю», — пишете ви. Сестра Роси — тітка Тула Хертрудіс — також охоплена хворобливою жагою до материнства. Вона заперечує, аби дочку померлої Роси навчали шиттю, бо «професія жінки — створювати чоловіків і жінок, а не вдягати їх». Ви справді впевнені у тому, що материнство таке небезпечне?
— Та ні! Я дивився на жінку виключно крізь її роль матері. Навіть чоловік — це в певному сенсі — син своєї дружини. Кажуть ще, що матір, окрім народження дітей, зберігає також світову мудрість, високу культуру та духовність…

ШО Але ж це неправда! Світову мудрість та високу культуру зберігають бібліотеки, а духовність — це взагалі слово-фетиш, яким часто полюбляють прикривати пустоту та безпорадність. Як може жінка, що живе «мов троянда в полі», бути носієм світової мудрості?
— Вона в певному сенсі була ним. Вірніше, не вона, а сама тітка Тула. Я писав про це у передмові до роману…

ШО Останнє запитання, доне Унамуно. Чи треба вам давати ентерв’ю на звірку цитат?
— Ви що — знущаєтеся?!

читать далее

рейтинг:
5
Средняя: 5 (2 голосов)
(2)
Количество просмотров: 44396 перепост!

комментариев: 0

Введите код с картинки
Image CAPTCHA

реклама



наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode