шо нового

Заза Буадзе: «Любов сильніша за КДБ»
20:08/09.07.2012

Сценарій Зази Буадзе «Любов убивці», про життя і злочини реального агента КДБ Богдана Сташинського, більш відомого як вбивця Степана Бандери, став минулого року одним з найрезонансніших. Зараз проект фільму знаходиться в стані очікування відповіді від можливих фінансових партнерів. Але вже ніхто не сумнівається, що він буде втілений.
бесіду вів Ярослав Підгора-Гвяздовський. ілюстрація: Ірина Костишина
 
Влітку 2011 року сценарій «Любов убивці» був поданий на конкурс для отримання державного фінансування. І навіть маючи цілком схвальні відгуки від членів Експертної комісії щодо цікавої ідеї та прописаності героїв, фінансування він не отримав — мовляв, занадто суперечливий і дражливий матеріал з тематикою, яку Україна досі не готова сприймати адекватно. І на представленні проекту в межах фестивалю «Молодість» в жовтні теж багато хто звертав увагу, що а) фільм про суперечливу фігуру Степана Бандери; б) про суперечливу фігуру Сташинського і що цим опікується грузин. Проте всі оцінили якість сценарію Зази Буадзе. І допоки компанія-виробник Fresh Production займається екранізацією іншого сценарію Зази, «Урсус. Кавказький бурий ведмідь», «Любов…» чекає на свій зоряний час.
 
ШО П’ять років тому один з центральних телеканалів України зреалізував проект «Великі українці», за опитуванням у якому Степан Бандера став найпопулярнішим великим українцем, поки, як казав шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані, не було вкинуто 350 тисяч «виграшних» голосів на користь Ярослава Мудрого. Часом не цей факт наштовхнув вас, грузина, на думку написати сценарій про вбивцю Бандери чи це все ж таки була стаття Джона Стіла «Убивця, роззброєний коханням» з журналу Life за вересень 1962 року?
— Так, це був Life. Здається, я її прочитав наприкінці 2009 року і відразу відчув, що це моя історія. Хоча на пітчингу проектів державного конкурсу і критик Володимир Войтенко, і режисер Володимир Тихий акцентували увагу на етичності того моменту, що цієї історії, української історії, торкається грузин. Але ж я професійний сценарист, я — мисливець за історіями. І не суттєво, де я їх знаходжу. Я чудово розумію, що питання Бандери і все, що знаходиться поруч з ним, може розколоти Україну. Але ж я не про Бандеру написав сценарій! Мене вразила історія любові, яка описана в тій статті. Та всім неприємно те, що це історія про того, хто вбив національного героя принаймні половини України. Я, власне, розумію і вважаю його національним героєм. Але панове, зрозумійте: це шалена спокуса для сценариста, коли йому до рук потрапляє така потужна історія. І закрити на неї очі означає для сценариста згрішити! Які характери, які образи, які переживання… Наш куратор, німецький продюсер Сімона Бауман, сказала, що за межами України всім все одно, ким був Бандера, тим паче, якщо він з’являється в сценарії на дві хвилини текстового часу. Для всіх інших — це історія любові простої жінки, яка спонукала вбивцю до покаяння.
 
ШО Так яка все ж таки головна тема сценарію — любов жінки до вбивці чи терористична діяльність Радянського Союзу, про яку не говориться, але яка нависає над всіма героями? Тобто це драма, політичний детектив, екшен чи скоріше мелодрама з елементами трилеру?
— Це питання ставилося і на «Молодості» — це шпигунський фільм чи драма? І нас примушували визначити нішу — на що «Любов…» схожа? Я назвав два фільми умовно подібних — «Читець» Стівена Долдрі та «Життя інших» Флоріана Генкеля фон Доннерсмарка. Польський продюсер і режисер Даріуш Яблонський, вважаючи мою історію більш могутньою, ніж у того ж Долдрі, наполягав на її «шпигунському» аспекті, хоча для мене — це чиста драма. Бо чи можна, скажімо, «Меланхолію» Ларса фон Трієра назвати науковою фантастикою? Так, елементи її там присутні, але не більше. І моя «Любов…» є любовною драмою лише з елементами шпигунського кіно.
 
ШО Тобто ви навмисно оминули всі можливі політичні та національні питання?
— Звичайно! Бо треба було або розказати універсальну людську історію, або історію вузьконаціональну, яка була б зрозумілою лише українцям чи грузинам, у яких проблеми схожі і одне ставлення до КДБ, Радянського Союзу і Кремля. Для мене було важливіше, аби історію зрозуміло ширше коло глядачів.
 
ШО Але тоді на перший план виходить моральний момент: ви вбивцю робите людиною…
— І що в цьому поганого?
 
ШО Це аморально…
— Знаєте, один Чоловік, який жив дві тисячі років тому, сказав, що нехай в мене першим кине камінь той, хто не грішний. Бувають скажені собаки, але скаженість не є звичайною ознакою собак, це хвороба. Люди не бувають поганими чи хорошими, вони бувають слабкими чи сильними. Я не моралізатор і моралізаторство ненавиджу, але вважаю, що будь-який вид мистецтва мусить стояти хоча б на одній із десяти заповідей. Бо в усіх людей є одна велика спокуса — закрити очі на совість. Сильним вдається їй протистояти, слабкі ж не втримуються, перетворюючись на зрадників і покидьків. Про маніяків я зараз не кажу — це як раз і є скажені, хворі. Це грубо, звичайно, і я не врахував певну проміжну, буферну зону, з якої виходять просто конформісти. Але знаєте, що цікаво: мій сценарій не про слабкого. Від початку головним героєм сценарію був не Сташинський, а Інге, його любов. І лише після року роботи, після проходження практики в грецькому Середземноморському кіноінституті під керівництвом дуже добрих редакторів, я зрозумів, що головним мусить бути все ж Сташинський. Бо змінюється він, а не Інге. Та це не міняє факту — любов урятувала душу вбивці. Жінка несе силу, яка може врятувати. Він лише формально є головним героєм, людиною, що проходить шлях від пункту А до пункту Б, від Борщовиць, де він зрадив, до Західного Берліну, де зізнався у своїх злочинах. Але мотором цієї історії є Інге: вона і ментор, і тінь, і провідник. І слоган фільму може бути з цим пов’язаний: і слабка жінка може бути сильніша за будь-яке КДБ. Це фундамент і виправдання всій цій роботі і мого бажання довести історію до екрану, де в назві «любов» мусить бути суб’єктом, як той, чи та, хто любить вбивцю.
 
ШО Сімнадцять років тому про Сташинсь¬кого і вбивство ним зокрема Бандери вже зняв фільм Олесь Янчук — «Атентат — осіннє вбивство в Мюнхені». Схоже, «герострати» більш цікаві, ніж їх жертви…
— Так, і від цього, на жаль, не втечеш.
 
ШО Існує думка, що в Україні не коректно знімати фільм про вбивцю Бандери, якщо досі не знято фільм про самого Бандеру…
— Я чудово розумію кон’юнктуру і політичну дійсність, — у хмарах я не кружляю. Хоча щиро вважаю цю думку помилковою, бо мистецтво не мусить бути прив’язаним до політики. Та воно прив’язане завжди… Я все розумію, але не відмовляюся від свого прагнення. Я готовий до зйомок.
 
ШО Та чи готові ви до складності, пов’язаної з втіленням історичного матеріалу: аби не вийшов треш чи лубок, треба вивчити антураж побуту і звичаїв Західної України середини 40 х років та антураж і звичаї Східного Берліну 50–60 х?
— Я дуже люблю етап підготовки роботи до сценарію, коли ти мусиш зануритися в потрібну епоху. І саме під час цього я знайшов згадку про кобилу Галлу, яка на Олімпійських іграх 1956 року в Стокгольмі забезпечила Німеччині золото з кінного спорту — вона без допомоги наїзника, що зазнав травми на старті, самотужки виконала всю програму і стала сенсацією. Ось ця жива істота, живий символ найціннішого для Інги (вірності та відданості) стала для мене живим ключем до фільму — з того моменту я точно усвідомив, про що я буду писати: про жінку, яка винесла на собі чоловіка. А щоб точніше передати свою прискіпливість до матеріалу, я розкажу одну історію. Одним з героїв сценарію мусив бути батько Інге, Курт, до якого їдуть вона і Сташинський. Сцену їх зустрічі я бачив так, ніби вона відбувалася перед моїми очима — я знав все, що де лежало чи стояло. Але, знаючи, що Курт курить папіроси, я мусив знати, які саме. І я ледве чи з глузду не з’їхав, місяць вишукуючи назву папірос! Бо різні папіроси курили різні люди, а які підходять Курту? І я з’ясував — це мусили бути папіроси F1. Та незважаючи на витрачені сили і час, я це зі сценарію прибрав — з певного моменту цей факт перестав бути важливим…
 
ШО В одному місці сценарію герої чують пісеньку американської співачки Доріс Дей з фільму Альфреда Хічкока «Людина, що надто багато знала». Цікаво, чи знали ви, що Доріс буда німкенею з довжелезним генеалогічним деревом, чиє коріння — на 400 років у минуле?
— Ні, не знав. Як говориться в чудовому мультфільмі «Панда Кунг Фу», випадковості не випадкові… Я вивчав фотографії того часу — і той банер, що перекриває вікно Інге, взятий з однієї справжньої фотографії, і баскетбольний матч, в якому бере участь Інге. Я жив два роки в Берліні і добре вивчив місто, в якому жила й Інге. І саму Інге вивчив. Всі джерела говорять про те, що вона була дуже некрасивою. А Сташинський, навпаки, був красенем. Чому і як він міг закохатися в неї — одна з таємниць цієї історії.
 
ШО Грубуваті риси обличчя і гарна фігура, як написано у вашому сценарії — це нагадує німецьку акторку Франку Потенте. Чи не під неї ви писали сценарій?
— Ні, до того ж Франка набагато старша за мою героїню. Один з наших партнерів з компанії Bavaria Film запропонував Вероніку Феррес, яку ви можете пам’ятати за головною жіночою роллю у фільмі Рауля Руіса «Клімт». Але вона не Інга, хоча б тому, що є винятковою красунею. Із усіх варіантів особисто я маю в голові за ідеальний варіант Кірстен Данст, до того ж, як я з’ясував нещодавно, вона теж німкеня (за батьком, який є з Гамбургу; 2011 року Данст, американка, отримала ще й громадянство Німеччини, — прим. автора). І ми вже переслали їй сценарій, і вона, за словами агента Еріка Кранслера, не проти взяти участь у проекті, який був оцінений словом «цікавий». Голлівудська компанія Stone Village («Заплямована репутація», «Лінкольн для адвоката») теж зацікавилася проектом, і якщо Данст погодиться, компанія візьме на себе її гонорар.
 
ШО Тому, хто бачив «Атентат…» Янчука, — а фільм у свій час був доволі популярний, — обличчя Сташинського, тобто актора і відомого театрального режисера Юрія Одинокого, міцно врізалося в пам’ять. Чиїм обличчям і як ви збираєтеся замінити цю стійку асоціацію?
— Це складно. Бо відправною точкою у цьому мусить бути відповідь на питання, якою мовою знімати фільм? Якщо фільм буде міжнародною копродукцією, маркетингова стратегія змусить нас зробити його англомовним. Не буду говорити про того, кого я бачив, пишучи сценарій — з нашими німецькими партнерами ми розглядали дві кандидатури: Мориця Бляйбтроя («Біжи, Лола, біжи») і Кена Дукена («Гран Парадізо»). Але якщо Мориць не є красенем і є сильним драматичним актором, то у випадку з Кеном ситуація протилежна… Тобто від якихось ілюзій так чи так доведеться відмовитися… Щоправда, прозвучало ще одне ім’я — німецький актор і режисер Тіль Швайгер… Та моменти кастингу є досить другорядними наразі, треба вирішувати проблему з фінансуванням: з німецькою стороною все з’ясувалося, але нічого не зрозуміло з нашою стороною.
 
ШО Остання сцена в сценарії — це як Сташинського та Інгу переводять американські агенти на західну частину Берліну того самого дня, як почали будувати сумнозвісну Стіну. Як ви думаєте це зняти — Стіни вже немає, а та частина пустирю на Потсдамер Плац, що була між стінами Західного та Східного Берліну, віддавна забудована готелями і кінотеатрами…
— На щастя є сучасні технології, які допомагають домальовувати частину вже збудованої декорації. Хоча і вони не можуть вирішити дійсну проблемність деяких моментів екранізації мого сценарію: Берлін кінця 50 х років вже не існує. Самі німці знімають Берлін середини XX сторіччя частково у Варшаві, частково — в Литві, а американці, знімаючи, наприклад, фільм «Розплата» з Хелен Міррен, «знайшли» Берлін у Будапешті. Та не все можна віднайти, саме тому я велику ставку роблю на наших хлопців з компанії AMAVI films.
 
ШО Гадаю, найважче вам буде придумати, як прокатати фільм в Україні в такий спосіб, щоб, образно кажучи, і вівці були цілі, і вовки ситі…
— Так, я розумію. Я думаю обійти політичні моменти саме через використання любовно-драматичного підґрунтя. І якщо б мене спитали, який слоган має бути у фільму, я б сказав так: «Любов сильніша за КДБ». Тут не все сказано про мій фільм, але достатньо, аби привабити глядача до кінотеатрів. 

читать далее

 
рейтинг:
3
Средняя: 3 (4 голосов)
(4)
Количество просмотров: 38396 перепост!

комментариев: 0

Введите код с картинки
Image CAPTCHA

реклама



наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode