шо нового

Але це вже деталi
 
15:17/21.06.2015

Марцiн Орлiнський (Варшава)


Але це вже деталi

В інший бік

Не повинно починатися з не. Тож почну
з тож. Наперекір полоністам, психологам,

спеціалістам з реклами, фраєрам, що ходять
з рівною спиною, глибокого дихання, естетичного

вигляду і несмердючого підтирання заду.
Революція починається тут: на цих кількох

квадратних сантиметрах. Ще мить,
ще один дзвінок, один е-мейл — і сантиметри

змінюються в метри й кілометри. Відвернися.
Збери докупи свої погляди, а потім їм

запереч. Прочитай книжку про щось, що ніколи
тебе не цікавило. Найбільші проблеми лежать

на вулиці. Відповідне тобі місце — це відсутність місця.
Лише поза місцем починаєш бути собою.

Набір на роботу

Я не маю в собі стільки енергії й задумів, як
хотіли б мої мотиваційні листи. Я не бачу себе

в ролі спеціаліста, референта і менеджера. Не прагну
викликів і відповідальності. Маю в одному місці

участь у цікавих і розвиваючих проектах. Клав я
на молодий, ефективний і відкритий колектив.

А свій спортзал і робочий телефон можете собі
засунути. Чому ж я надіслав анкети?

Щось перетворило мене в когось, хто сам
проти себе плете змову. Хто вимахується

на образ і подобу когось іншого.  Щось взялося
за мене і по мені пройшлося. Тому,

шановний пане, я відмовляюся від працевлаштування.
А кава, мушу визнати, була навіть смачною.

Чужі мови

Наші батьки розмовляють російською, ми англійською,
а наші діти? Готовий битися об заклад, що вивчатимуть

китайську. Нічого дивного, що ми не можемо
порозумітися. Навіть Маркс не передбачував такого

повороту подій. Не кажучи вже про Ніцше
чи Фройда. Якщо вже мова про них, то найбільш

підозрілими мені здаються очевидні речі.
Наприклад, поєднання процесу писання віршів

з поезією. Або викрикування націоналістичних гасел —
з патріотизмом. Але це вже деталі.

Найпрекраснішим є момент, коли ми стаємо один
Перед одним і несподівано нам вдається знайти спільну мову. 

Перший вірш про любов

Їбав я вулиці, які намагаються привласнити
заслинені розробники і безмозкі чиновники.

Їбав я приятелів, які обіцяли бути приятелями,
а потім мене розфрендили.

Їбав я полиці у своїй маленькій квартирі, які
вгинаються під вагою непотрібних теорій.

Їбав я розчинники сенсу та інші миючі засоби,
які відволікають увагу від справді важливих речей.

Їбав я ідіотів, які знають усе на світі,
і спритників із задертим носом.

Їбав я мотиваційні листи, в яких я продавав
свій час, бо час продавати не можна.

Їбав я корпорації за те, що їбуть мене на кожному
кроці, навіть коли я їбуся і коли помираю.

Їбав я церкву, яка їбе дітей, благословляє
танки і розкрадає землю, цю землю.

Їбав я філософів, які створили Бога і вбили
Бога, бо безкінечною є влада людини над людьми.

Їбав я любов з товстих, важких романів,
бо справжня любов рветься на всі боки.

Що ще? Кохаю і буваю нестерпним.
Але передусім кохаю.

Що існує

Не існує поезії. Адже кожен вірш є
листівкою із відпустки чи некрологом. Не існує

інтерпретації. Кожне читання це лише рух долоні
у вокзальній касі або лампа у вікні під час

осінньої віхоли. Не існує людини. Є лише
спроби вдягнути крихке й бридке тіло

в теплий чи елегантний одяг. І ні, не існує
нічого такого, як нез’ясовані обставини

смерті. Смерть завжди є вражаюче ясною.
Існують лише нез’ясовані обставини життя.

Переклав з польської Андрій Любка

Про автора: Марцін Орлінський — польський поет, літературний критик і публіцист. Народився 1980 року. Закінчив філософський факультет Варшавського університету, захистив дисертацію в Інституті літератури Польської академії наук. Автор збірок віршів «Муму буму» (2006), «Парад дрезин» (2010), «Осколки і сміх» (2010), «Пульс» (2014), а також книжки прози «Втручання» (2014). Вірші перекладено англійською, німецькою, шведською і російською мовами. Живе і працює у Варшаві.
Сайт письменника: www.marcinorlinski.pl

читать далее

рейтинг:
0
 
(0)
Количество просмотров: 6337 перепост!

комментариев: 0

Введите код с картинки
Image CAPTCHA

реклама

наши проекты

наши партнеры














теги

Купить сейчас

qrcode